Галицькі краєвиди

Трек розрахований на підготовлених учасників, та має протяжність 100 кілометрів і 1900 метрів набору висоти. Долається за 5,5-6 годин. Без пішохідних ділянок як вгору, так і вниз.

Більша частина маршруту проходить по Львівській області та має заворожуючі пейзажі на Карпатські полонини, тому назву довго придумувати не довелось :)

Трансфер на машині до села Нижні Ворота, а далі вже їдемо на велосипедах.

Перші 30 кілометрів це розігрів по ідеальному асфальту, через Воловець та Подобовець.

На перевалі після Верхніх Воріт відкрилась кав'ярня та оглядовий майданчик, тож вже через 15 кілометрів після старту можна зробити зупинку на смачну каву та помилуватися першим за цей день краєвидом.

Після села Нижній Студений починається грунтовий підйом на перевал, по якому проходить межа Закарпаття з Львівською областю. Ця ділянка являє собою найскладнішу і в одночас найкрасивішу частину маршруту. Смерекові ліски чередуються з відкритими полонинами, а якщо озирнутись назад, можна побачити північні схили величного Боржавського хребта, які у весняну пору ще щільно покриті снігом.

Спустившись по кам'яній дорозі у село Волосянка, майже одразу починаємо їхати вверх, до популярної велосипедної вершини Славського - Ільзу. Ця ділянка включена у кожний маршрут місцевого мтб марафону.

Як і попередній, цей підйом достатньо важкий, проте їдеться кожним, за умови правильно підібраних передач та покришок. Не доїжджаючи до нижньої станції підйомника, повертаємо вліво на спуск по траверсу в сторону села Тернавка.

Далі на нас чекають два грунтові перевали на села Кальне та Тухолька. Тут теж красиві краєвиди, але вже трохи втомлені, та краще зосередитись на педалюванні :)

В селі Тухолька ми виїжджаємо на відрізок старої траси Київ-Чоп. Її покинули у 1980 році, схоже з того часу і не ремонтували. Тому ділянки з цілим асфальтом будуть чередуватися з ямами та гравійними вставками.

Бонусом першого підйому буде проїзд через ліс з великими красивими смереками. Після села Климець починається дуже пологий підйом на перевал, межу областей. Це остання ділянка уверх, тому можна розслабитись та повільно виїхати, розглядаючи пейзажі.

Спуск не складний, проте потребує додаткової концентрації, щоб не вскочити в яму, які на старій асфальтній дорозі можуть бути небезпечними навіть для гірського велосипеда.

В нижній точці спуску стоїть наш бусик, тому збираємось, вантажимо велосипеди, та їдемо на базу на смачний обід!

Маршрут в strava